На сучасному ринку сантехнічних
пристроїв представлений великий вибір змішувачів, призначених для раковин. Вони можуть мати відмінності в
дизайні, функціональності та конструкції. Крім того, що кожен елемент повинен
гармоніювати з інтер'єром кімнати, обладнання має бути функціональним. Все це
допоможе зробити використання змішувача не лише комфортним, а й приємним.
Змішувачі мають різний зовнішній вигляд, але принцип
їхньої дії однаковий і простий. Після повороту крана вода починає надходити до
виливу, тим самим краном можна контролювати тиск і температуру води. Щоб вода
перестала надходити з виливу, кран повертають у початкове положення.
Види виливів
Слід зазначити, що всі зливи за принципом установки
поєднують лише у дві категорії. Це статична установка та поворотна.
Перший має нерухомий характер. З одного боку, такий
вибір може здатися дуже незручним, але з іншого - саме такі установки
вважаються більш надійними у використанні. Встановлюються такі виливи найчастіше для ванн, коли є
потреба тільки в наборі води.
Якщо ви знаєте, що необхідність пересувати кран у вас
все-таки буде, краще віддати перевагу поворотним конструкціям. Це моделі, крани
яких можуть пересуватися певною траєкторією. Недоліком такого вибору можна
вважати те, що саме в них виливи недовговічні, а часте повертання знижує термін
експлуатації приладу.
Вилив може бути:
- паяним;
- трубчастим;
- литим.
Паяні виливи мають свої переваги на фоні інших, тому
що у них велика різноманітність форм, однак і вартість таких варіантів буде
набагато вищою. Роблять їх шляхом надягання гумки та кільця із пластику на
ніпель. Все це вкручується в основу, а потім приєднується до крана за допомогою
фіксації болта або гайки. На кінці виробу впаюються спеціальні гайки для
встановлення аераторів. Заготовки з металу не тільки можуть гнутися, а й
надуваються, що дає змогу отримати виливи з нерівномірним діаметром.
Що стосується трубчастих виливів, то вони більш
затребувані, тому що їхня вартість є прийнятною для більшості споживачів. Їхнє
виготовлення відбувається за рахунок згину металевих трубок. На кінці трубки,
яка приєднується до корпусу, є спеціальні канавки, в які встановлюють кільце із
пластику та кількох гумок. За рахунок цих деталей відбувається ущільнення, яке
захищає споживача від несанкціонованого руху води. Тільки кільцем тут не
обмежуються, сюди додають прокладку із пластику, а на іншому кінці виливу роблять
різьблення для встановлення аератора.
Найдорожчим видом виливу можна назвати литий. Корпус
таких моделей є монолітом, а з одного кінця робиться спеціальне різьблення для
ніпеля та аератора. Таку конструкцію можна легко відрізнити від підробки через
її тяжкість. Роблять їх найчастіше з латуні.
Що ж до перших двох варіантів, то їх найчастіше
виготовляють із більш бюджетних матеріалів, які поступаються литим за своїми
фізичними та технічними характеристиками.
Для того щоб готовий виріб виглядав привабливішим, виробники
використовують хром для його покриття, а найдорожчі варіанти обробляють і
декоративними елементами.
